Війна забирає здоров’я українців. За даними досліджень Всесвітньої організації з охорони здоров’я двоє з трьох людей повідомляють, що їхній стан здоров’я погіршився порівняно з довоєнним періодом. Серед найпоширеніших проблем: порушення сну (72%), головний біль і мігрень (59%), симптоми тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу (54%). У неврології кількість встановлених діагнозів збільшилася більш ніж втричі порівняно з 2022 роком. Те що відбувається з мозком сьогодні, визначає яким буде наше завтра: це стосується і навчання, і працездатності, і стосунків у сім’ї. В умовах…
Все більше людей по всьому світу звертаються до чат-ботів замість лікарів, намагаючись самостійно розібратися у симптомах і можливих діагнозах. Однак така практика може призводити до так званої «нав’язливої спіралі іпохондрії», пише The Atlantic.
Аміотрофічний бічний склероз (АБС) — це швидко прогресуюче та смертельне захворювання, яке уражає нервові клітини (нейрони) головного та спинного мозку, що контролюють довільні рухи м’язів.
Хвороба Альцгеймера (Alzheimer’s disease, AD) — це вікове, незворотне захворювання головного мозку, яке розвивається поступово протягом років. Спочатку у людей з’являються порушення пам’яті та сплутаність свідомості, які можуть помилково сприйматися як звичайні вікові зміни.
Вегетативна дисфункція, або дизавтономія, — це порушення функції вегетативної (автономної) нервової системи (ВНС), яке зазвичай пов’язане з недостатністю симпатичного або парасимпатичного її відділів. Водночас можливі й стани з надмірною або підвищеною активністю ВНС.
Гострий (короткочасний) біль у попереку зазвичай триває від кількох днів до кількох тижнів. У більшості випадків він виникає внаслідок травми поперекової ділянки або захворювань, таких як артрит.
Параліч Белла — це форма тимчасового паралічу м’язів обличчя, що виникає внаслідок ураження або травми VII пари черепних нервів (лицевого нерва). Це найпоширеніша причина периферичного паралічу обличчя.
Доброякісний есенціальний блефароспазм (BEB) — це прогресуюче неврологічне захворювання, що характеризується мимовільними скороченнями та спазмами м’язів повік.
Плечове сплетення — це мережа нервів, яка передає сигнали від спинного мозку до плеча, руки та кисті. Ушкодження плечового сплетення виникають внаслідок пошкодження цих нервів.
Синдром зап’ясткового каналу (Carpal Tunnel Syndrome, CTS) — це стан, при якому серединний нерв, що проходить від передпліччя до кисті, здавлюється на рівні зап’ястка.
Аномалії Кіарі — це структурні вади в основі черепа та мозочку, тобто тій частині головного мозку, яка відповідає за рівновагу. Коли частина мозочка опускається через отвір в основі черепа, мозочок і стовбур мозку можуть зміщуватися донизу.
Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (CIDP) — це неврологічний розлад, який характеризується прогресуючою слабкістю та порушенням чутливості в ногах і руках.
Деменція — це втрата когнітивних функцій, тобто здатності мислити, пам’ятати, розв’язувати проблеми або міркувати, настільки виражена, що вона починає впливати на повсякденне життя та щоденну активність людини.
Запаморочення може варіюватися від короткочасного переднепритомного стану до тяжкого порушення рівноваги, яке робить нормальне повсякденне функціонування неможливим. Серед людей віком понад 65 років запаморочення відчувають до 30 %.
Лобово-скронева деменція (FTD) — це клінічний синдром, пов’язаний з атрофією передніх відділів лобових і скроневих часток головного мозку. Раніше цей стан був відомий як хвороба Піка, а його назва та класифікація залишаються предметом наукових дискусій уже понад століття.
Хвороба Гантінгтона (Huntington’s disease, HD) — це спадкове захворювання, яке призводить до загибелі нервових клітин (нейронів) у різних ділянках головного мозку, зокрема в тих, що відповідають за контроль довільних рухів.
Міозит із включеннями (Inclusion Body Myositis, IBM) — це одне із захворювань групи запальних міопатій, для яких характерне хронічне прогресуюче запалення м’язів, що супроводжується м’язовою слабкістю.
Синдром Ламберта–Ітона (Lambert-Eaton myasthenic syndrome, LEMS) — це розлад нервово-м’язового з’єднання, тобто ділянки, де нервові клітини контактують із м’язовими клітинами та активують м’язи.
Хвороба Лайма спричиняється бактерією, яка передається людині через укус інфікованого кліща. У більшості людей із хворобою Лайма з’являється характерний шкірний висип навколо місця укусу.
Менінгіт — це інфекційне ураження мозкових оболонок, тобто оболонок, які оточують головний і спинний мозок. Енцефаліт — це запалення самої тканини головного мозку. На менінгіт або енцефаліт може захворіти будь-хто.
Біль при мігрені часто описують як інтенсивний пульсуючий або биттєподібний біль в одній ділянці голови. Однак мігрень — це значно більше, ніж просто головний біль. За критеріями Міжнародного товариства головного болю діагноз мігрені встановлюють за характером болю, кількістю нападів (щонайменше 5 нападів тривалістю 4–72 години без лікування) та додатковими симптомами, зокрема нудотою і/або блюванням, а також підвищеною чутливістю до світла і звуку.
Захворювання мотонейронів (MNDs) — це група прогресуючих неврологічних розладів, які руйнують клітини, що контролюють життєво важливу м’язову активність, зокрема мовлення, ходьбу, дихання та ковтання.
Розсіяний склероз (РС) — це непередбачуване захворювання центральної нервової системи, яке може варіюватися від відносно легкого до помірно інвалідизуючого або навіть тяжкого, коли порушується передача сигналів між головним мозком та іншими частинами тіла.
Мультисистемна атрофія (MSA) — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке характеризується поєднанням симптомів недостатності вегетативної нервової системи та порушень рухового контролю.
М’язові дистрофії (MD) — це група з понад 30 генетичних захворювань, для яких характерні прогресуюча слабкість і дегенерація скелетних м’язів, що забезпечують рух.
Міастенія гравіс — це хронічне аутоімунне нервово-м’язове захворювання, яке характеризується різним ступенем слабкості скелетних м’язів тіла, що відповідають за дихання та рухи, зокрема рук і ніг. При міастенії гравіс імунна система, яка зазвичай захищає організм від чужорідних агентів, помилково атакує власні тканини.
Міоклонус — це раптове, мимовільне посмикування одного м’яза або групи м’язів. У найпростішій формі міоклонус проявляється як коротке скорочення м’яза з подальшим розслабленням. Прикладом такого типу міоклонусу є гикавка.
Міотонія — це медичний термін, який означає нервово-м’язовий стан, при якому порушується розслаблення м’яза після його скорочення. Вона може уражати будь-яку групу м’язів. Для розслаблення м’яза може знадобитися кілька повторних зусиль, хоча зазвичай стан покращується після того, як м’язи «розігріваються».
Нарколепсія — це хронічний неврологічний розлад, спричинений нездатністю мозку нормально регулювати цикли сну та неспання. У багатьох людей із нарколепсією також спостерігається нерівномірний і переривчастий сон із частими нічними пробудженнями.
Нейрофіброматози — це генетичні захворювання, при яких у нервовій системі ростуть пухлини. Ці пухлини починаються в опорних клітинах, з яких складаються нерви та мієлінова оболонка — тонка мембрана, що оточує й захищає нерви.
Нейромієліт оптика (NMO) — це аутоімунне захворювання центральної нервової системи, яке переважно уражає зорові нерви та спинний мозок. Його також називають розладом спектра нейромієліту оптика.
Нейросаркоїдоз — це прояв саркоїдозу в нервовій системі. Саркоїдоз — це хронічне запальне захворювання, яке зазвичай виникає у дорослих віком від 20 до 40 років і переважно уражає легені, але також може впливати майже на будь-який інший орган і систему організму.
Нормотензивна гідроцефалія (NPH) — це патологічне накопичення цереброспінальної рідини (ліквору) у шлуночках, тобто порожнинах головного мозку. Вона виникає тоді, коли нормальний рух ліквору в головному та спинному мозку певним чином блокується. Унаслідок цього шлуночки збільшуються й тиснуть на мозок.
Потилична невралгія — це окремий тип головного болю, який характеризується пронизливим, пульсуючим або схожим на електричний удар хронічним болем у верхній частині шиї, потилиці та за вухами, зазвичай з одного боку голови.
Хвороба Паркінсона (PD) належить до групи захворювань, які називають розладами рухової системи. Вони спричиняють ненавмисні або неконтрольовані рухи тіла.
Периферична нейропатія — це загальна назва для багатьох станів, пов’язаних з ушкодженням периферичної нервової системи, яка передає сигнали між головним і спинним мозком та всіма іншими частинами тіла.
Оперізувальний герпес (herpes zoster) — це висип або пухирці на шкірі, спричинені тим самим вірусом, що викликає вітряну віспу, — вірусом varicella-zoster.
Постполіомієлітний синдром (PPS) — це стан, який виникає у людей, що перенесли поліомієліт, через багато років після одужання від первинної атаки вірусу поліомієліту. Для PPS характерне подальше ослаблення м’язів, які вже були уражені під час перенесеної інфекції.
Синдром постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) — це один із розладів, для яких основним проявом є ортостатична непереносимість. Ортостатична непереносимість — це стан, при якому після переходу з лежачого положення у вертикальне до серця повертається надто малий об’єм крові.
Прогресуючий над'ядерний параліч (PSP) — це рідкісне захворювання головного мозку, яке спричиняє серйозні та прогресуючі порушення ходи й рівноваги, а також складні розлади рухів очей і мислення.
Псевдопухлина мозку буквально означає «несправжня пухлина мозку». Найімовірніше, цей стан пов’язаний із підвищеним тиском усередині черепа, що виникає через накопичення цереброспінальної рідини (ліквору) або її недостатнє всмоктування.
Судомний напад — це раптове, неконтрольоване порушення електричної активності в головному мозку. Він може спричиняти зміни в поведінці, рухах, відчуттях і рівні свідомості.
Оперізувальний герпес (herpes zoster) — це висип або пухирці на шкірі, спричинені тим самим вірусом, що викликає вітряну віспу, — вірусом varicella-zoster.
Апное сну — це поширений розлад сну, який характеризується короткими зупинками дихання під час сну. Такі епізоди зазвичай тривають 10 секунд або довше і повторюються багато разів протягом ночі.
Інсульт виникає тоді, коли кровопостачання частини головного мозку раптово переривається або коли кровоносна судина в мозку розривається, і кров потрапляє в простір навколо клітин мозку.
Синкопе — це медичний термін, який означає тимчасову втрату свідомості через раптове зниження кровопостачання головного мозку. У побуті цей стан часто називають непритомністю.
Сирингомієлія — це захворювання, при якому всередині спинного мозку утворюється кіста, заповнена рідиною. Цю кісту називають сиринксом. З часом вона збільшується й видовжується, ушкоджуючи спинний мозок.
Пізня дискінезія — це неврологічний синдром, який виникає внаслідок тривалого застосування нейролептичних препаратів. Нейролептики зазвичай призначають при психіатричних розладах, а також при деяких гастроентерологічних і неврологічних станах.
Васкуліт — це запалення кровоносних судин, зокрема вен, артерій і капілярів. Воно виникає тоді, коли імунна система помилково атакує кровоносну судину.
Синдром грудного виходу (TOS) — це узагальнювальний термін, який охоплює три пов’язані синдроми, що виникають через здавлення нервів, артерій або вен у нижній частині шиї та верхній частині грудної клітки й спричиняють біль у руці, плечі та шиї.
Синдром Туретта (TS) — це неврологічний розлад, який характеризується повторюваними, стереотипними, мимовільними рухами та вокалізаціями, що називаються тиками. Перші симптоми синдрому Туретта майже завжди помітні ще в дитинстві.
Транзиторна ішемічна атака (ТІА) — це короткочасне порушення мозкового кровообігу, яке іноді називають «мініінсультом». Вона виникає тоді, коли кровопостачання певної ділянки головного мозку ненадовго переривається.
Поперечний мієліт — це запалення спинного мозку. Це запалення порушує зв’язок між нервовими волокнами спинного мозку та рештою тіла, впливаючи на чутливість і передачу нервових сигналів нижче ділянки ушкодження мієліну — захисної оболонки нерва.
Тремор — це мимовільний, ритмічний рух м’язів, який проявляється коливальними рухами однієї або кількох частин тіла. Найчастіше тремор виникає в руках, але також може уражати:
Невралгія трійчастого нерва (TN), яку також називають tic douloureux, — це хронічний больовий стан, що спричиняє надзвичайно сильний, нападоподібний, раптовий пекучий або схожий на електричний удар біль у ділянці обличчя. Один епізод болю зазвичай триває не довше кількох секунд або однієї-двох хвилин.
Васкуліт — це запалення кровоносних судин, зокрема вен, артерій і капілярів. Воно виникає тоді, коли імунна система помилково атакує кровоносну судину.
Доброякісне пароксизмальне позиційне вертиго (BPPV) — одна з найпоширеніших причин вертиго, тобто раптового відчуття, ніби людина або простір навколо неї обертається.
Хлистова травма шиї — це ушкодження м’яких тканин шиї, яке також називають розтягненням або перенапруженням шиї. Для цього стану характерний комплекс симптомів, що виникають після ушкодження шиї, зазвичай через різке перерозгинання та згинання.
Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ) — це нейроповедінковий розлад, який вражає 3–5 % усіх дітей у США. Він заважає людині утримувати увагу на завданні та контролювати свої імпульси на рівні, що відповідає віку (лише на когнітивному рівні або і на когнітивному, і на поведінковому).
